| Резервист | Дата: Четверг, 15.07.2010, 15:10 | Сообщение # 1 |
|
Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 29
Статус: Offline
| Коментар до статті 342 КК України. " Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського
формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослуж-
бовцеві"
1. Опір представникові влади під час виконання ним службових обов'язків -
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до ще
сти місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох
років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї
статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій,-
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину виступає нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об'єктом може бути здоров'я особи.
2. Потерпілими від злочину є: 1) представник влади (ч. 1 ст. 342);
2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;
4) військовослужбовець (ч. 2 ст. 342).
Про поняття представника влади див. Загальні положення до
розділу XVII Особливої частини КК.
Посягання підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 342, якщо воно вчинене щодо потерпілого, який є представником влади, але не є працівником правоохоронного органу, членом громадського формування охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем, тобто не названий як потерпілий у ч. 2 ст. 342.
До працівників правоохоронних органів слід відносити праців-
ників органів; прокуратури; внутрішніх справ; служби безпеки;
митної служби; охорони державного кордону; державної податкової служби; виконання покарань; державної контрольно-ревізійної служби; рибоохорони; державної лісової охорони; Антимонопольного комітету та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
|
| |
| |
